Річний звіт

про роботу освітнього закладу за 2023-2024 н.р.,

складений на основі проведення самооцінювання

за електронною системою EvaluEd

На основі наказу по КУ «Долинський ліцей Долинської сільської ради Одеської області» від 02.03.2024 №35 навчальному закладі на протязі квітня-травня 2024 року проведено само оцінювання освітньої діяльності за трьома напрямками «Освітнє середовище», «Педагогічна діяльтьність», «Система оцінювання»

НАПРЯМ 1. «ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ»

РІВЕНЬ: ВИМАГАЄ ПОКРАЩЕННЯ

На території закладу немає нагромадження сміття, будівельного матеріалу, опалого листя тощо.

Огляд території щодо її безпечності для організації освітнього процесу здійснюється систематично.

Територія ділянки закладу частково освітлюється (наприклад, біля входу) у вечірній та нічний час.

Територія доступна для сторонніх осіб,  але недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту. Приміщення закладу освіти недоступні для сторонніх осіб.

Кількість учнів закладу не перевищує його проєктну потужність.

Наявні футбольне поле, спортивні майданчики, ігровий майданчик для учнів 1 – 4-х класів, але вони недостатньо облаштовані для використання.

Початкова школа відокремлена від навчальних приміщень для здобувачів базової та профільної середньої освіти.

Відокремлені санітарні вузли для здобувачів освіти початкової школи не об лаштовані.

В окремих приміщеннях закладу  створено комфортний повітряно-тепловий режим, але не скрізь забезпечено належне освітлення.

Прибирання приміщень є регулярним, після третього уроку проводиться вологе прибирання.

Облаштування та утримання туалетів не на належному рівні відповідає санітарним вимогам.

У закладі забезпечено питний режим.

Приміщення закладу освіти раціонально використовуються під час організації освітнього процесу.

 При комплектуванні класів враховується чисельність та площа навчальних приміщень.

Педагогічні працівники забезпечені робочими місцями. Є потреба в створенні додаткових місць відпочинку  для учасників освітнього процесу.

Не всі навчальні кабінети обладнані засобами навчання для виконання відповідної навчальної програми.

Інструктажі з працівниками закладу освіти та здобувачами освіти проводяться систематично. Навчання з метою відпрацювання практичних навичок зі здобувачами освіти та працівниками проводиться. Більша частина учасників освітнього процесу дотримується вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

Організація харчування в закладі освіти сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти, але лише близько половини учасників освітнього процесу задоволені умовами харчування.

Комп’ютерні класи закладу освіти забезпечпені технічними засобами, але не не облаштовані  інструментами контролю щодо безпечного користування мережею Інтернет.

Більшість здобувачів освіти та їхніх батьків поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет та дотримуються загальноприйнятих правил безпечного користування мережею Інтернет. Систематичнопроводиться відповідна робота щодо  попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет.

У закладі освіти проводяться заходи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу та педагогічних працівників до професійної діяльності, але не на належному рівні.

Близько 30 % батьків вважають, що у дітей виникали проблеми з адаптацією.

У закладі освіти розроблено, затверджено та оприлюднено на сайті закладу План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). Заплановані заходи передбачають залучення усіх учасників освітнього процесу (наприклад, батьків, учнів початкових класів, учнів спеціальних класів тощо) та  проводяться лише поодинокі (не більше двох на рік) заходи із запобігання проявам дискримінації.

 Більшість здобувачів освіти або педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним.

Керівництво та частина педагогічних працівників закладу освіти ознайомлені з нормативно-правовими документами та проходили навчання щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому.

Заклад освіти не частіше одного разу на рік залучає представників правоохоронних органів, інших фахівців з питань запобігання та протидії боулінгу.

У закладі освіти оприлюднено правила поведінки для учнів, проте вони не формують позитивної мотивації. Більшість учасників освітнього процесу ознайомлені з ними та більшість дотримуються їх.

У закладі освіти забезпечується фіксація відсутності здобувачів освіти на заняттях, проте не на достатньому рівні здійснюється аналіз причин їхньої відсутності.

Заклад має розроблені процедури реагування на випадки булінгу. У разі звернень про випадки булінгу, заклад ситуативно реагує. Робота в закладі освіти з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству здійснюється, але вона не є системною.

Учні зазначають про випадки булінгу, однак дії керівництва допомогли лише частково: булінг/цькування стосовно них припинився лише на певний час.

Більшість учасників освітнього процесу, в разі потреби, отримують необхідну психолого-соціальну підтримку (від практичного психолога та/або соціального педагога чи залучених фахівців (центру професійного розвитку, інклюзивно-ресурсного центру).

Заклад освіти не завжди повідомляє службу у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильства.

У закладі освіти забезпечено безперешкодний доступ до споруди (-д), але не забезпечений до окремих навчальних приміщень.

Територія та окремі приміщення (навчальні кабінети, туалетні кімнати, коридори) та/або маршові сходи не адаптовані для використання усіма учасниками освітнього процесу.

Ресурсна кімната наявна і використовується.

У закладі освіти наявна частина дидактичних засобів для осіб з особливими освітніми потребами.

У закладі освіти до реалізації інклюзивного навчання залучаються всі необхідні фахівці.

У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами, однак сім’я до цього процесу залучається не в повній мірі.

Педагогічні працівники не завжди застосовують необхідні форми й методи роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

 У закладі створено команду психолого-педагогічного супроводу, індивідуальні програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами розроблено, але без залучення батьків.

Заклад освіти у разі потреби співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами.

У закладі освіти формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки здобувачів освіти під час викладання окремих предметів (курсів).

Наявне обладнання й засоби навчання не завжди використовуються для формування ключових компетентностей та умінь, спільних для всіх компетентностей.

У закладі освіти наявна бібліотека, але  її ресурси лише частково використовуються для організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, проведення освітніх заходів.

НАПРЯМ 2. «СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ»

Рівень: вимагає покращення

Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання оприлюднено лише на сайті закладу освіти (наприклад, у змісті освітньої програми)

 Більшість учнів отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання їхніх результатів навчання.

 Більше половини педагогічних працівників використовують оцінювання, яке ґрунтується на компетентнісному підході.

 Більшість з числа опитаних учнів і батьків  вважають оцінювання їхніх результатів навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним.

У закладі освіти проводиться відстеження результатів навчання кожного учня один-два рази за навчальний рік, однак не охоплюють усі навчальні предмети (курси) інваріантної частини.

За результатами відстеження здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти. Підтримка надається не всім учням, які цього потребують.

Частина  вчителів використовують у своїй роботі елементи формувального оцінювання (відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися).

Близько половини учнів отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності. Менше половини учнів відповідально ставляться до процесу навчання.

Окремі вчителі застосовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання учнів.

НАПРЯМ 3. «ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ»

Рівень: вимагає покращення

Учителі планують свою професійну діяльність. У них наявне календарно-тематичне планування.

Більшість вчителів аналізують результативність календарно-тематичного планування та враховують результати аналізу при подальшому плануванні роботи.

Учителі використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння учнями не менше двома ключовими компетентностями та уміннями, спільними для всіх компетентностей.

Окремі вчителі  використовують у своїй роботі елементи індивідуальних освітніх траєкторій, навіть якщо в цьому є потреба (розроблення завдань, надання консультацій, проведення оцінювання результатів навчання учнів тощо).

Менше половини педагогічних працівників створюють та використовують власні освітні ресурси, мають оприлюднені методичні розробки (навчально-методичні матеріали).

Більшість учителів використовують зміст предмету (курсу) для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

Більшість вчителів використовують ІКТ в освітньому процесі, які сприяють оволодінню учнями ключовими компетентностями.

Більшість педагогічних працівників закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток, обираючи кількість, види, форми та напрями підвищення рівня своєї професійної майстерності з урахуванням освітніх інновацій, освітніх потреб учнів.

Окремі педагогічні працівники здійснюють інноваційну діяльність або реалізують освітні проєкти.

Менше половини учнів вважають, що їхня думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі.

Педагоги співпрацюють з батьками учнів на основі конструктивної взаємодії.

Педагоги співпрацюють з батьками учнів на основі конструктивної взаємодії.

У закладі освіти є методичні об'єднання, діяльність яких здійснюється лише у формі засідань. Наставництво не практикується навіть у разі такої необхідності.

Більшість педагогів вважають, що психологічний клімат закладу освіти сприяє їхній співпраці між собою.

Більшість педагогічних працівників не порушують засади академічної доброчесності та інформують учнів про дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності під час проведення навчальних занять.