Школа, як і людина, має свою історію, і головне те, що вона має свою душу. А її душа – це учнівський та педагогічний колективи,  такі  різноманітні, різнобарвні  і надзвичайно творчі.               

        41 рік! Чи багато це?  Мабуть немало. Як перлина до перлини на вишуканому намисті, так рік за роком  нанизані на срібну нитку  життя  будні нашої школи. Скільки дитячих  очей  бачили її віконця, скільки дитячих голосочків чули її стіни... Вона, як добра матінка  - голубка,  збирає щороку  під тепле крило  своїх пташенят – вихованців .  Навчала, любила, виховувала,  благословляла в далекі світи. 

   41рік минув для школи №1 в новій будівлі. Проект школи розрахований на 624 учня.  Світлі  та просторі класи, зручні  шкільні меблі, спортивна та актова зали на той час манили дітей своєю новизною. Почала працювати школа під керівництвом П.Т. Бондаренка, «Відмінника народної освіти», педагога від Бога. Його називають місцевим Сухомлинським. З 1980 року школу очолив П.П. Шишковський, педагог з великим досвідом, який майже весь час проводив у школі. У 1987 році педагогічний колектив уперше в районі обрав новим директором В.Т. Сивацького, людину, яка завжди з розумінням ставився до дітей, своїх колег, ніколи не відмовляв односельцям у доброму слові, пораді. В 1989 році Володимира Тихоновича було нагороджено почесним званням «Відмінник освіти СРСР».

Згідно з рішенням Ананьївської районної ради від 19.06.2009 року «Про реорганізацію загальноосвітніх навчальних закладів с. Долинське» ЗОШ І-ІІІ ст. №1 було реорганізовано в Долинський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.-гімназія». У навчальний заклад влилися школи №3 і №5. Наказом по відділу освіти директором було призначено О.Г. Посторонка. Молодий директор мав і має великі плани, адже він чудово розуміє, що в школи лише тоді є майбутнє, коли крокує в ногу з часом. За час його керівництва значно покращилась матеріальна база. Навчальний заклад став опорним.

     Опорна школа має не лише забезпечити якісну освіту, а й стати ядром сільської громади. Початкові школи на 1-ій і 3-ій дільницях залишаються на місцях,  функції ЗНЗ І ступеня виконують філії. Тобто учні 1-4-х класів навчаються у філіях, а учні 5-11-х класів — в опорній школі. Створення опорних шкіл є дієвим кроком назустріч дітям. Гарно  й естетично оформлені приміщення школи , навчальні кабінети, три комп’ютерних класи, сучасне навчально – методичне забезпечення кабінету хімії, гарно обладнані спортивний та ігровий майданчики, сучасно оформлені коридори НУШ, високопрофесійні педагоги – ось той далеко неповний перелік умов успішного функціонування опорної школи. На сьогоднішній день в школі навчається 286 учнів. Педагогічний колектив налічує 42 вчителя, з них 13- мають вищу категорію, 19 вчителів І категорії, ІІ категорію має один вчитель і 9 вчителів мають середню спеціальну освіту.

   Але найголовніший секрет успіху – це ефективна співпраця школи і Долинської сільської ради, громади села, що проявляється у всьому. Якщо говорити про справжніх патріотів України – не треба ходити далеко! Голова села Михайло Борисович Думітрашко, депутат Одеської обласної ради Сергій Олександрович Біб і директор опорної школи Олег Георгійович Посторонка не чекають на когось і не шукають легких шляхів. Розуміючи переваги процесу децентралізації влади в Україні, вдало використовуючи всі можливості, що гарантує законодавство у частині місцевого самоврядування, ці керівники реально забезпечують якість життя населення та навчання дітей на території своєї сільської ради, а у майбутньому Долинської громади. Завдяки їм наш навчальний заклад має всі шанси подобатися дітям, адже їм тут комфортно.

       Мрія про найкращу школу нікого не оминає. Кожен учень хоче навчатися у такому закладі, усі батьки дбають, аби їх діти були оточені опікою, здобули глибокі знання та гарне виховання. Саме таким і є Долинський НВК «ЗОШ І-ІІІ с т.-гімназія», який можна назвати «школою мудреців», бо мудрість іде від педагогів, а за словами відомого філософа, для виховання дитини потрібна більша мудрість, ніж для керування державою.

     Незмінним був і залишається  лише  той факт , що вихованці  нашої школи - це її слава і гордість. І як би далеко вони не були, в які б неблизькі світи  не заносила їх доля , та в своїх думках і спогадах вони завжди  поруч з нею, рідною і дорогою. Ніколи з пам’яті  не зітерти  споришеву стежину  в прозорому тумані, яка пістрявою стрічкою  пролягла  до незабутньої Долинської школи.